Інтерв’ю Голови ДІНЗ України Руслана Гурака в газеті «Освіта України», №13 від 30 березня 2015 року

06.04.2015

 

Пряма мова

РУСЛАН ГУРАК: СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ У СФЕРІ ОСВІТИ ПОТРЕБУЄ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Про зміни, яких у перспективі очікує система державного нагляду в сфері освіти, про те, з чого потрібно починати, щоб зруйнувати імідж Державної інспекції навчальних закладів як каральної установи, «Освіті України» розповів голова ДІНЗ Руслан ГУРАК.

– Руслане Васильовичу, Ви більш як два місяці обіймаєте посаду голови Державної інспекції навчальних закладів України. На які проблемні питання держнагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів Ви вже звернули увагу?

– У цілому більшість проблем цієї сфери пов’язана з недосконалістю та неузгодженістю актів законодавства з питань освіти. Зокрема, в жодному освітянському законі не розкривається зміст поняття «державний нагляд (контроль) у сфері освіти», чітко не визначаються його предмет та способи здійснення, повноваження державних органів, на які покладаються функції державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів надання освітніх послуг. 
У зв’язку з цим допускається можливість дублювання відповідних повноважень різними органами управління освітою, не забезпечується належний рівень координації роботи суб’єктів контролю, відсутня організаційна і методологічна єдність між здійсненням внутрішнього і зовнішнього контролю суб’єктів надання освітніх послуг.
Велика кількість державних суб’єктів контролю, недостатня координація мети і завдань контрольної діяльності, відсутність єдиних підходів і критеріїв оцінки роботи різних типів закладів освіти негативно впливають на здійснення державного нагляду (контролю) за реалізацією державної політики в галузі освіти.
Нині немає ефективного механізму зацікавленості навчального закладу в об’єктивній оцінці його діяльності й порівнянні достовірної інформації про його потенціал та результати роботи з навчальними закладами аналогічного типу.
Потребують запровадження нові форми і методи державного нагляду (контролю), розробка прозорих, зрозумілих і відкритих для суспільства процедур контрольної діяльності з використанням сучасних інформаційних технологій. 
Отже, необхідні постійні корекція й оновлення форм і методів державногромадського контролю з урахуванням інноваційного розвитку освіти.

– Які, на Вашу думку, шляхи виходу із цієї ситуації?

– Вважаю, що необхідно сформувати сучасну систему державногромадського нагляду (контролю), що відповідала б європейським вимогам.
Для цього ми створили потужні робочі групи. Одна з них буде розробляти Концепцію трансформації системи державного нагляду (контролю) у сфері освіти. У ній ми хочемо закласти принципи, методологію, критерії, взаємостосунки між внутрішнім контролем, який відбувається в навчальному закладі, й зовнішнім. Ця концепція має відобразитися у новому Законі України «Про освіту».
Уже є певні ідеї, обговорені на засіданнях робочих груп (я також беру участь у цьому процесі). Ми домовилися стратегічно змінити підходи до державного нагляду (контролю) у сфері освіти. Наголошу: державного, тому що в законі буде закладений і громадський нагляд, який матиме кілька ланок – це і батьки, і студенти, і місцеві громади.

– Чи варто очікувати на революційні кроки?

– Те, що ми хочемо чіткого визначення та розмежування функцій суб’єктів контролю на всіх рівнях освіти, об’єднання зусиль державних і громадських інституцій при здійсненні контрольних заходів і, на основі цього, забезпечення цілісності та неперервності у здійсненні контрольних заходів за реалізацією державної політики в галузі освіти усіма суб’єктами контрольної діяльності, є революційним.
Хочемо також модернізувати й змінити систему управлінь освіти. Вони займатимуться тільки сервісним забезпеченням діяльності навчальних закладів. А державний нагляд і контроль перейде до ДІНЗ, будуть створені її територіальні підрозділи по всій Україні. 
Так ми реалізуємо цілісну модель з єдиними підходами, критеріями і завданнями. Подібні підходи цілком відповідають європейським, таким як у Чехії, Румунії, прибалтійських країнах. 
Щодо державного нагляду (контролю) у вищій освіті, то думаю, що в перспективі при високому рівні автономії і власної відповідальності ВНЗ за якість освіти їх інспектування у традиційній формі не матиме пріоритетності (необхідності). Однак знати і відстежувати процеси й тенденції, за якими розвивається вищий навчальний заклад, на державному рівні просто необхідно. Адже відсутність інформації про розвиток і якість підготовки фахівців може спричинити суб’єктивні висновки про стан вищої освіти в державі. 
Окрім того, погляд, так би мовити, ззовні на процеси дасть змогу приймати правильні управлінські рішення у навчальному закладі та розв’язувати проблеми, наявні у вищій освіті. У зв’язку з цим ми вже тепер шукаємо нові форми і методи нагляду за діяльністю вищих навчальних закладів, що певною мірою можна також назвати революційним кроком.

– На жаль, у суспільстві інспекція має імідж каральної установи. З чого потрібно починати, щоб зруйнувати такі стереотипи?

– Щодо іміджу нашої установи – така думка склалася суб’єктивно, оскільки згідно з покладеними на ДІНЗ повноваженнями прийняття управлінських рішень і певні «санкції» не є її функцією. Однак переважна більшість керівників навчальних закладів сприймають інспектування не як аналіз і оцінку діяльності, спрямовані на поліпшення результатів роботи, а як пошук підстав для вжиття певних «санкцій».
Другий аспект формування такого іміджу – поєднання у свідомості людей в одне ціле органу управління й органу контролю – Міністерства освіти і науки та Державної інспекції. Це пов’язано як із виконанням не властивих для інспекції функцій (перевірка скарг), так і з недостатньою роботою з навчальними закладами щодо надання методичної допомоги, консультацій, вивчення і розповсюдження передового досвіду. 
Також на імідж інспекції часто негативно впливають курйозні випадки. Під час перевірки управління освіти одного з районів столиці виникла така ситуація: була відсутня книга реєстрації наказів і працівники управління освіти дали вказівку директорам усіх шкіл району надіслати таку документацію факсом, що повністю паралізувало роботу керівників навчальних закладів. Порушення в діяльності районного органа управління освітою було представлено як неправомірна вимога інспекції.
Звичайно, треба немало зробити, щоб подолати в свідомості керівників навчальних закладів і широкої громадськості страх перед інспекцією та усвідомити істинну мету її діяльності.

– Державний нагляд і контроль здійснюється на двох щаблях: ДІНЗ і управління освіти. Як гармонізувати їхню роботу, адже у різних областях навіть акти про результати інспектування суттєво відрізняються?

– У місцевих управлінь справді є проблеми з нормативним забезпеченням їхньої діяльності. Ми вже розробили проект Положення про порядок проведення державного нагляду (контролю) місцевими органами управління освітою. Він розміщений на сайті МОН. Зауважень надходить чимало, зокрема й від обласних управлінь. Ми разом узгодимо всю нормативну базу, щоб державний нагляд (контроль) був уніфікованим. Підходи, методологія, критерії мають бути однакові скрізь – і на Донеччині, і на ІваноФранківщині.

– Ви зазначили, що планується створити регіональні підрозділи ДІНЗ. Для цього потрібні кадри. Як плануєте їх готувати?

– Наші інспектори постійно працюють у стресових ситуаціях, адже перевірка нерідко відбувається в умовах конфліктів інтересів: батьків і вчителів, колективу і керівника тощо. Інколи чинять перешкоди, навіть не пускають інспектора до навчального закладу.
Вважаю, що ми повинні розпочати з себе. І ми це вже зробили. Наприклад, розробили систему семінарів і тренінгів для наших працівників. Докладно вивчаємо законодавство у сфері освіти і всіх її ланок. 
Ми домовились із директором Києво-Могилянської бізнесшколи Олександром Савруком, який розробив програму одноденного семінару з медіації саме для наших інспекторів. 
Коли виїжджаємо для проведення інспектування, вивчення роботи управлінь освіти, завжди створюємо комісію, у складі якої не лише державні інспектори, а й працівники навчальних закладів, управлінь освіти. Більшість із них є фахівцями галузі. Проте у них немає досвіду здійснення експертної оцінки. У перспективі хочемо створити навчальний центр, де будемо готувати таких експертів для проведення інспектування і контролю. До речі, хочемо залучити до цієї роботи і студентську молодь. У майбутньому ця група громадських експертів буде сприяти трансформуванню системи державного нагляду (контролю) для підвищення якості освіти.

– Над чим інспекція працює сьогодні?

– На жаль (а може, й на щастя), у нас є закон, який накладає мораторій на проведення будьяких перевірок. Як на мене, законодавці, коли приймали його (а він «ішов пакетом» із законом про держбюджет) думали, що цей мораторій стосується більше бізнесу: установ і організацій, які займаються підприємницькою діяльністю. Але якщо цей закон тлумачити формально, то і школи, і ВНЗ, і дитсадки також підпадають під його дію. 
Тому сьогодні ми діємо в межах законодавства і проводимо перевірки або за постановою правоохоронних органів, або за заявою навчального закладу. Щодо окремих навчальних закладів, на які було дуже багато скарг – і від студентів, і від викладачів, і від батьків, ми самі звернулися до Кабміну, щоб отримати дозвіл на перевірки. 
У лютому проінспектували чотири НЗ. За результатами я підписав звернення до міністра про припинення діяльності одного державного закладу і про анулювання всіх ліцензій одного з приватних. 
Бувають горезвісні випадки. Наприклад, інспектори виявили, що в навчальному закладі працює одна людина в штаті – директор. При цьому планують готувати фахівців за п’ятьма спеціальностями. У прокуратури сьогодні вже немає функції загального нагляду. А в майбутньої Національної агенції з якості вищої освіти такої функції не буде взагалі. Тож такий заклад, теоретично, зможе видавати дипломи протягом десяти років. Але ж фактично це – профанація освіти! Тому потрібен державний контроль. Якщо ми загубимо й цю інституційну ланку, то втратимо систему освіти як таку. 
Навіть нині, під час мораторію, ми надсилаємо запити до навчальних закладів, правоохоронних органів і, відповідно, інформуємо заявників. 
Працюємо і над оновленням нашого сайту. Будемо прагнути зробити його якомога інформативнішим. Щоб батьки, віддаючи дитину до школи, мали всі дані про цей навчальний заклад, а студенти – про ВНЗ, до якого вступають.

Спілкувався Дмитро ШУЛІКІН,

«Освіта України»

Інтерв’ю заступника Голови ДІНЗ України Андрія Марочкіна в газеті «Освіта України», № 43 (1411) від 17 листопада 2014 року

18.11.2014

Інтерв’ю заступника Голови ДІНЗ України Андрія Марочкіна в газеті «Освіта України», № 43 (1411) від 17 листопада 2014 року

 

«Освіта України», № 43 (1411) від 17 листопада 2014 року

 

Пряма мова

 

АНДРІЙ МАРОЧКІН: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННИХ ПРАВ І ІНТЕРЕСІВ УСІХ УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ - НАШ ПРІОРИТЕТ 

 

– Як відомо, ще влітку уряд скасував перевірки навчальних закладів. Розкажіть, будь ласка, над чим ДІНЗ працює сьогодні й як окреслює пріоритети подальшої роботи?

– Обсяг заходів державного нагляду, що здійснювався Державною інспекцією, справді значно скоротився. Проте це дало нам змогу більше зосередитися на іншому, але не менш важливому напрямі діяльності – роботі стосовно вдосконалення нормативно­правової бази, що визначає засади реалізації державної політики у сфері нагляду в освітній галузі. І метою цієї діяльності ДІНЗ України є забезпечення прозорості, зокрема для громадськості, об’єктивності й неупередженості, гарантування дотримання прав суб’єктів господарювання з надання освітніх послуг, усіх учасників навчального процесу.

Дещо зробити за останній час уже вдалося. Так, для уніфікації процедури державного нагляду (контролю) у системі освіти Держінспекцією розроблено проект Порядку державного інспектування навчальних закладів місцевими органами управління освітою. Наразі триває його громадське обговорення.

Також ми переглянули критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з надання послуг у системах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно­технічної та вищої освіти. За результатами проведеної роботи уряд вніс відповідні зміни до своїх постанов, що затверджують ці критерії. Коротко характеризуючи ці зміни, зазначу, що критерії «ризику» стали зрозумілішими для суб’єктів господарювання, а також більш обґрунтованими. До того ж для забезпечення інтере­сів суб’єктів надання освітніх послуг у півтора рази пролонговано період заборони для проведення планових інспектувань тих навчальних закладів і суб’єктів господарювання, в діяльності яких упродовж останніх трьох років не виявлено фактів порушень вимог законодавства.

Триває робота з упорядкування процедури державної атестації навчальних закладів.

Слід відзначити, що своєю Постановою від 16 жовтня поточного року за №538 уряд затвердив Положення про Державну інспекцію навчальних закладів України, в якому визначив компетенцію, повноваження й основні завдання ДІНЗ.

Крім того, інспекція проводить моніторинг та аналізує міжнародний досвід, а саме – вивчає засади, на яких в іноземних державах формується й реалізовується політика щодо наглядових функцій у сфері освіти, забезпечується висока якість освітніх послуг, що надаються навчальними закладами.

Стосовно пріоритетів нашої подальшої роботи: серед них, як і завжди, – забезпечення законних прав і інтересів усіх учасників навчально­виховного процесу, підвищення рівня якості надання навчальними закладами освітніх послуг, а також усунення негативних і поширення позитивних тенденцій у розвитку освіти.

 

– Яка роль інспекції у забезпеченні прав і свобод громадян України, зокрема, на здобуття освіти?

– Як я вже говорив, одним з основних завдань діяльності ДІНЗ є зовнішній аудит стану дотримання навчальними закладами, органами управління освітою законодавства, зокрема забезпечення наданого громадянам права на здобуття якісної освіти.

Робота в цій площині ведеться із застосуванням різного інструментарію згідно з компетенцією і повноваженнями інспекції, відповідно до яких усуваються виявлені порушення вимог законодавства й державних стандартів освіти і вживаються заходи із запобігання таким порушенням.

Наприклад, в одному з райцентрів Київської області батькам спочатку було відмовлено у зарахуванні їхніх дітей до навчального закладу, розташованого на відстані близько 500 метрів від будинку, в якому мешкає родина. Своє рішення керівництво вмотивовувало чинним розпорядженням місцевої адміністрації, згідно з яким мікрорайон обслуговування, де розміщений будинок батьків, був закріплений за іншим навчальним закладом – на відстані понад два кілометри. Внаслідок втручання інспекції вимоги батьків щодо забезпечення дотримання права обирати навчальні заклади та форми навчання для своїх дітей (це закріплено статтею 29 Закону України «Про загальну середню освіту») були задоволені.

Наведу інший приклад. Завдяки постійному моніторингові Державної інспекції щодо стану усунення навчальними закладами порушень і недоліків, виявлених в їхній діяльності під час попередніх інспектувань, ПТНЗ у пов­ному обсязі здійснено виплату коштів учню­випускнику, який, маючи статус дитини­сироти, ці кошти не отримував.

Оскільки однією з передумов забезпечення якісної освіти є належний рівень організації усіх складових навчально­виховного процесу, то результатами роботи інспекції є забезпечення дотримання навчальним закладом гранично допустимого навантаження на одного учня, вимог нормативних документів щодо рівня кваліфікації педагогічних працівників, поліпшення житлово­побутових умов учнів, які мешкають у гуртожитках, виправлення ситуацій щодо неправомірного відрахування студентів із ВНЗ тощо.

Отже, інспекція, на мою думку, має вплив і важелі із забезпечення належного рівня доступу громадян до якісної освіти, їх основних прав і свобод.

 

– Як змінилися взаємовідносини між Державною інспекцією і вищими навчальними закладами після прийняття Закону України «Про вищу освіту», основною ідеєю якого є розширення автономії вишів?

– Новий Закон України «Про вищу освіту» значно розширив автономію ВНЗ, а оскільки наявність певних прав і свобод – це насамперед велика відповідальність, він де­факто передбачає й істотне її підвищення з боку вишу за рівень організації навчального процесу, і зрештою – якості освіти. На жаль, нам відомі непоодинокі випадки нерозуміння такої відповідальності окремими навчальними закладами.

У новому Законі України «Про вищу освіту» передбачено, що державний нагляд за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форм власності й підпорядкування законодавства у сфері освіти здійснює центральний орган виконавчої влади. ДІНЗ забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти через здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів (стаття 77).

Разом з тим, говорити про докорінну зміну взаємовідносин між суб’єктом і об’єктами інспектувань не варто. Державна інспекція, як і раніше, не є каральним органом. Основою «нових» стосунків є і буде усвідомлення самими навчальними закладами того, що передусім автономія – це безумовне дотримання вимог законодавства у сфері освіти і тих норм, які, до речі, не встановлює наша інспекція.

На моє переконання, іншим чинником, але не другим за важливістю, що сприятиме підвищенню рівня вітчизняної вищої освіти, – є контроль з боку суспільства, громадських організацій, зокрема освітянських.

До того ж Державна інспекція вживає заходи щодо створення чіткого методичного інструментарію для проведення навчальними закладами самоаналізу, внутрішнього аудиту ­своєї діяльності, зокрема щодо якості освіти. Саме цієї позиції ми дотримувалися під час розроблення критеріїв оцінювання діяльності ВНЗ, які мають базуватися на засадах максимальної об’єктивності: щоб оцінювання відбувалося за показниками, які можна виміряти, окреслити, описати, а сам процес був позбавлений суб’єктивізму, тобто – оцінка не повинна формуватися на підставі власних поглядів окремих експертів.

 

– Які кроки, на Вашу думку, сьогодні потрібні для глибшої інтеграції освіти України в європейський освітній простір?

– Приєднавшись до Болонської декларації, Україна має бути не тільки членом, а й активним учасником Болонського процесу – європейського простору вищої освіти.

Однією із цілей згаданої декларації є сприяння в забезпеченні якості освіти, співпраці між вишами, насамперед – з питань розробки навчальних планів, схем мобільності й інтегрованих програм навчання та досліджень.

Саме в контексті впровадження в життя положень нового Закону України «Про вищу освіту» ВНЗ, реалізуючи принципи Болонського процесу, можуть здійснювати роботу щодо підвищення рівня якості освітніх послуг, які надають.

Маю на увазі акредитацію навчальних планів, які тепер, згідно із законом, можуть бути затверджені самим вишем, у визнаних міжнародних консорціумах з питань якості освіти. Це копітка праця, проте успіх у ній означатиме, що рівень планів, програм навчання вітчизняних ВНЗ відповідає кращим європейським практикам. Але самим навчальним закладам без сприяння, зокрема організаційного, з боку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на початку буде непросто.

Діяльність ВНЗ у цій площині в перспективі дасть змогу готувати фахівців нової якості, здатних творчо мислити, швидко орієнтуватися в сучасному, насиченому інформацією і подіями, світі, а також посісти Україні належне місце в європейському освітньому просторі.

 

 

Спілкувався Дмитро ШУЛІКІН,

«Освіта України» 

 

Інтерв’ю Голови ДІНЗ України Юрія Дудника в газеті «Освіта України», № 36 від 29 вересня 2014 року

29.09.2014

 

Інтерв’ю Голови ДІНЗ України Юрія Дудника в газеті «Освіта України», № 36 від 29 вересня 2014 року

 

29.09.2014

 

«Освіта України», № 36 від 29 вересня 2014 року

 

Пряма мова

 

ЮРІЙ ДУДНИК: РОБОТУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ПОТРІБНО ОЦІНЮВАТИ ЗА ПОКАЗНИКАМИ, ЯКІ МОЖНА ЧІТКО ВИМІРЯТИ, ПОРАХУВАТИ, ОПИСАТИ

 

Про участь громадськості у діяльності Державної інспекції навчальних закладів України, роботу над розробкою критеріїв оцінювання різних типів навчальних закладів і результати моніторингу вступної кампанії «Освіті України» розповів голова Державної інспекції навчальних закладів Юрій ДУДНИК.

 

– Юрію Павловичу, під час однієї з нарад Ви зазначили, що у другому півріччі ДІНЗ працюватиме в нових умовах. Розкажіть про це докладніше.

– 31 липня Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік». Відповідно до статті 31 встановлюється, що перевірки підприємств, установ і організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби) здійснюється впродовж серпня – грудня 2014 року винятково з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки. 

Таким чином, реалізація однієї з основних функцій ДІНЗ стосовно здійснення державного нагляду й контролю у сфері освіти цим законом тимчасово призупинена. Цей час ми можемо приділити роботі з розроблення й удосконалення нормативно-правових актів, що стосуються системи контролю за діяльністю навчальних закладів і забезпечення якості освіти взагалі. Зокрема, нині ми працюємо над проектом порядку здійснення місцевими органами управління освітою заходів державного нагляду (контролю) за навчальними закладами, що знаходяться на відповідній території.

 

– Чи достатньо, на Вашу думку, виписані функції ДІНЗ у новому Законі України «Про вищу освіту»?

– Я не  вважаю, що в цьому законодавчому акті функції інспекції повинні бути прописані чітко. Там передбачено загальну норму про те, що контроль за дотриманням законодавства у сфері вищої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади,  що забезпечує такі функції. А вже безпосередньо порядок реалізації цієї функції і перелік завдань, які має виконувати інспекція, визначаються в Положенні про ДІНЗ. Якби її функції були зазначені в новому законі України, це теж було б непогано. Але те, що вони визначені в нашому Положенні, розробленому відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», є абсолютно нормальним.

 

– Ще навесні Ви декларували, що до роботи ДІНЗ буде ширше залучено громадськість. Розкажіть, будь ласка, що зроблено в цьому напрямі за півроку.

 

– Наприклад, при інспекції в установленому законодавством порядку створено громадську раду. Відбулись установчі збори, обрано голову, заступників. Уже проведено два засідання.

Громадська рада бере активну участь у вирішенні питань, над якими працює інспекція. На її засіданнях обговорюють результати проведених перевірок, порушення і недоліки, виявлені в навчальних закладах, питання, пов’язані з удосконаленням системи здійснення контролю й забезпечення якості освіти.

Приємно відзначити, що до складу ради ввійшли представники громадських організацій, які працюють саме у царині освіти. Адже нерідко трапляється, коли деякі організації намагаються увійти до громадських рад не з метою поліпшення діяльності самого органу, а для вирішення власних питань.

ДІНЗ України впродовж півроку вже підписала п’ять угод про співробітництво, зокрема зі Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України і всеукраїнськими громадськими організаціями «Асоціація керівників шкіл України», «Асоціація працівників вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації», «Асоціація працівників дошкільної освіти» та «Всеукраїнською асоціацією працівників професійно-технічної освіти України». Зокрема, цими договорами передбачено, що асоціації направлятимуть своїх членів для участі у проведенні наглядово-контрольних заходів, активно розповсюджуватимуть новітні форми і методи проведення внутрішнього контролю за якістю навчання та виховання.

 

– Цього року тривала робота над критеріями оцінювання навчальних закладів різних типів, у якій брала участь і ДІНЗ. На якому етапі ця робота сьогодні?

 

– Проекти відповідних документів були розроблені, але поки ми дещо призупинили нашу діяльність у цьому напрямі. Наприклад, щодо орієнтовних критеріїв діяльності позашкільних навчальних закладів. Наразі МОН підготувало проект Концепції Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів та об’єднань. Після завершення громадського обговорення проекту критерії оцінювання, над якими ми працювали, будуть приводитись у відповідність до затвердженої Концепції.

Стосовно критеріїв оцінювання діяльності вищих навчальних закладів – вони теж уже розроблені й апробовані у ВНЗ, що брали участь в експерименті впродовж минулого навчального року. Результати позитивні. Але у зв’язку з прийняттям нового Закону України «Про вищу освіту», який встановлює інші, відмінні від попереднього законодавчого акта норми, критерії, вимоги, принципи тощо, вважаю: розроблені критерії недоцільно впроваджувати в чинному вигляді. Потрібно дочекатися, поки будуть розроблені нормативно-правові акти, які повинні бути прийняті урядом і МОН для реалізації нового Закону України. Після цього треба продовжити роботу над критеріями з урахуванням нових норм.

 

– Якими повинні бути такі сучасні критерії?

– На мою думку, вони мають бути максимально об’єктивними. Потрібно, щоб не було впливу суб’єктивізму, висновки про результати роботи, зокрема, школи чи ВНЗ, не базувались на власних уявленнях окремих експертів про те, як і що повинно бути в навчальному закладі, щоб оцінювання відбувалося за показниками, які можна чітко виміряти, порахувати, окреслити, описати.

Також у критеріях треба відмовитись від багатьох показників, на які адміністрація, педагогічні працівники навчального закладу не мають впливу. Адже такі показники залежать від місцевих органів виконавчої влади, рівня фінансування тощо.  

 

– Чи активно інспекція долучалася до моніторингу цьогорічної вступної кампанії?

– У липні ми розпочали цю роботу. МОН запропонувало нам перелік навчальних закладів для внесення до плану перевірок на третій квартал поточного року, який і охоплював вступну кампанію. Ми встигли перевірити вісім навчальних закладів – передусім звертали увагу на роботу приймальних комісій і організацію вступу взагалі. Але прийнято згаданий закон, і всі планові й позапланові перевірки, які були вже на часі через звернення до інспекції, були призупинені.

Проте, ми продовжували моніторинг вступної кампанії через роботу із письмовими зверненнями та зверненнями вступників та їх батьків, громадських організацій на телефонну «гарячу лінію» Державної інспекції.

За два літні місяці цього року на  «гарячу лінію» ДІНЗ України телефоном надійшло 75 звернень від вступників і батьків. Їх аналіз дає підстави для висновку, що кількість звернень до офіційних сайтів вищих навчальних закладів вступників і батьків значно збільшилася.  

Традиційно здебільшого звернення стосувалися роз’яснень Умов прийому, інформації про наявність ліцензії на надання освітніх послуг ВНЗ, прав абітурієнтів пільгових категорій, що свідчить про недостатню для вступників та їх батьків інформативність сайтів і стендів деяких вищих навчальних закладів.

Актуальними у 2014 році виявились питання, пов’язані з організацією вступної кампанії у ВНЗ, розташованих у зоні АТО, та порядку прийому до вищих навчальних закладів інших регіонів України вступників, які проживають у цій зоні та на окупованій території АРК (кожне третє звернення).

Як наслідок, працівники інспекції допомагали вступникам шляхом інформування їх про наявну на сайтах МОН і відповідних вищих навчальних закладах інформацію, звертали увагу керівників вишів на необхідність урегульовувати вказані проблеми вступників. Вважаю, що такі дії наших працівників дозволили уникнути порушень з боку окремих ВНЗ, забезпечити можливість абітурієнтам бути зарахованими на навчання, яку вони могли втратити через причини, що від не залежать.

 

 

– Які найпоширеніші порушення були зафіксовані під час цих восьми перевірок?  

– Ми обговорили їх результати 25 вересня під час засідання колегії ДІНЗ України. Були питання стосовно складу приймальних комісій, терміну перебування у ньому тих чи інших відповідальних працівників.

У більшості перевірених вищих навчальних закладів роботу приймальних комісій організовано відповідно до вимог нормативних документів, що регламентують порядок проведення вступної кампанії у 2014 році. 

В усіх перевірених вишах недостатнє забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому на навчання: в деяких не оприлюднені Правила прийому та програми творчих конкурсів, на інформаційному стенді розміщено копію ліцензії, що не має чинності, відсутні копії сертифікатів про акредитацію. В кількох навчальних закладах не оформлені належним чином особові справи вступників, у журналах реєстрації заяв абітурієнтів мають місце сторонні позначки олівцем незрозумілого змісту й виправлення.

Певні ВНЗ несвоєчасно вносили інформацію про заяви вступників до ЄДЕБО. У переважній більшості перевірених вишів виявлено порушення у строках, структурі та процедурі створення приймальних комісій і їхніх структурних підрозділів, а також в їх персональному складі. Виявлені також порушення у веденні екзаменаційної документації, зокрема відсутні (або затверджені з порушенням вимог) програми вступних фахових випробувань з низки предметів. У всіх перевірених ВНЗ недосконалими є критерії оцінювання вступних випробувань. Подібні порушення процедури організації та проведення вступної кампанії фіксуються ДІНЗ України фактично щороку. Це свідчить  про недостатню увагу керівників вищих навчальних закладів до інформації, яка зазначається в матеріалах і рішеннях колегій ДІНЗ, МОН України, а також на регіональних нарадах з питань прийому до ВНЗ, які проводяться щорічно МОН України.

Рішенням колегії ДІНЗ України запропоновано МОН України використати цю інформацію при обговоренні питань вступної кампанії на регіональних нарадах, при підготовці нових інструктивних документів.

 

 

Спілкувався Дмитро ШУЛІКІН,

«Освіта України» 

 

Участь Голови Державної інспекції навчальних закладів України Юрія Дудника у проведенні прямої телефоної лінії \"Урядового кур’єру\", 100, 05 червня 2014 року

05.06.2014

 

Участь Голови Державної інспекції навчальних закладів України Юрія Дудника у проведенні прямої телефоної лінії \\\"Урядового кур’єру\\\", 100, 05 червня 2014 року

 

05.06.2014

 

ПРАВИЛА

Іспити для майбутніх першачків — поза законом

 

На запитання читачів «УК» під час «прямої лінії» відповідав  голова Державної інспекції навчальних  закладів Юрій Дудник

 

Юрій ДУДНИК: «Іспити під час вступу до першого класу категорично заборонені»

 

Днями знайома розповідала епопею із влаштуванням сина до першого класу: окрім вміння читати й писати, від дитини вимагали ще й розповісти віршик англійською мовою (приймальна комісія аргументувала таку вимогу тим, що школа, мовляв, із поглибленим вивченням іноземних мов).

 

Хоч законодавство забороняє влаштовувати іспити майбутнім першачкам, скарги щодо завищених вимог під час вступу до школи — одне з найчастіших запитань, якими цікавляться наші читачі щоразу, коли гостем прямої лінії «УК» є посадовець освітньої сфери. Друге місце за популярністю — питання збору благодійних коштів у дитсадках і школах та чи мають право самі вчителі збирати ці кошти готівкою від батьків. Із нього і розпочалася «пряма лінія» нашої газети, на питання якої відповідав голова Державної інспекції навчальних закладів Юрій ДУДНИК.

 

Голова Державної інспекції навчальних закладів Юрій ДУДНИК

 

 

Лариса ПАНЧЕНКО,Черкаська область:

 

— Юрію Павловичу, чи мають право працівники навчальних закладів або самі заклади отримувати благодійні внески чи допомогу? Ці внески повинні здійснюватися тільки на добровільних засадах?

 

— Працівники в жодному разі не мають права отримувати прямо від батьків будь-які гроші, зокрема добровільні пожертвування. Це категорично заборонено, може йтися навіть про кримінальну відповідальність. Якщо говорити про отримання благодійних внесків навчальними закладами (бюджетними, комунальними, державними), то законодавство України (Закон «Про благодійництво та благодійні організації», постанова Кабінету Міністрів, яка регулює питання отримання благодійних внесків у вигляді коштів, пожертв, матеріальних цінностей) передбачає можливість отримання благодійних внесків навчальними закладами.

 

У законодавстві чітко визначено, що будь-які благодійні внески повинні обліковуватися навчальним закладом, який їх отримує. Якщо навчальному закладу передають матеріальні цінності, що також не заборонено, то він повинен звітувати про їхнє використання, так само, як і про витрату благодійних коштів. Навчальний заклад має надати звіт благодійним організаціям, які дають ці кошти, або батькам. Якщо благодійні внески, чи кошти, чи матеріальні цінності було надано з цільовим призначенням, то, відповідно, й використати їх слід саме на ті цілі, на які цю допомогу надавали.

 

— А батьківський комітет має право отримувати кошти?

 

— Так, якщо він у встановленому законодавством порядку створив благодійний фонд. Відповідно до статті 13 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», такі фонди мають право організовувати збирання благодійних пожертвувань і внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав, міжнародних організацій. Порядок залучення, обліку та використання благодійних внесків до благодійного фонду визначено у статуті благодійної організації.

 

При цьому кошти на рахунки благодійних фондів від спонсорів мають надходити лише через банківські установи.

 

Світлана ЛОБАНОВА,  м. Дніпропетровськ:

 

— Поясніть: чи можна вчитися одночасно за бюджетні кошти на денному та заочному відділеннях у вищому навчальному закладі?

 

— Відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України «Про вищу освіту», не можна. Поясню, чому. Громадяни України відповідно до Конституції мають право здобувати освіту за державний кошт за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем лише один раз. Навчання одночасно за денною і заочною формами навчання передбачає здобуття освіти за двома напрямами, тобто фактично двічі. Як відомо, згідно з Умовами прийому до вишів, абітурієнт має право подати документи до 5 вищих навчальних закладів на 3 спеціальності на денну чи заочну форму. Документи можна подавати як і у паперовому, так і в електронному вигляді. Абітурієнт може бути рекомендований до зарахування в кількох вишах або за кількома напрямами (спеціальностями) в одному навчальному закладі на навчання за бюджетні кошти.

 

Однак обов’язковою процедурною умовою навчання за державні кошти є подання вступником оригіналів документа про попередню освіту та сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. Тому коли абітурієнт уже визначився остаточно, де саме хоче навчатися, до того вишу він особисто подає оригінали цих документів. Тож саме в тому вищому навчальному закладі цей абітурієнт може здобувати освіту за кошти державного бюджету один раз.

 

Від дитини не мають права вимагати, аби вона вміла читати чи писати, натомість важливі її психофізіологічний стан та готовність засвоювати шкільний матеріал. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

 

 

Наталія КОВАЛЕНКО,  м. Полтава:

 

— Я закінчила виш і маю ступінь бакалавра. Сама оплачувала навчання. Чи можу я здобути другу вищу освіту за держаний кошт?

 

— Залежно від того, який ступінь ви тепер хочете мати. Закон України «Про вищу освіту» та Умови прийому до вищих навчальних закладів чітко регулюють це питання: кожна особа має право здобути вищу освіту за рахунок коштів державного бюджету, якщо така освіта, певний освітньо-кваліфікаційний рівень здобувається вперше. Тобто вступити до вищого навчального закладу і здобути другу вищу освіту на рівні бакалавра за рахунок коштів державного бюджету ви вже не зможете, оскільки диплом бакалавра у вас уже є. Однак якщо ви тепер вступатимете для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста чи магістра за спеціальністю, відповідною до напряму вашої підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», то на основі конкурсного відбору можете вступати до будь-якого вищого навчального закладу, який має держзамовлення, і претендувати вже на здобуття повної вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету.

 

Два місяці тому міністр освіти і науки Сергій Квіт заявив, що Державна інспекція не матиме тих репресивних функцій, які мала досі. Що відтепер зміниться в роботі ДІНЗ?

 

— Державна інспекція навчальних закладів відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за діяльністю навчальних закладів, проводить вивчення діяльності місцевих органів управління освітою з окремих питань. Перевірки бувають планові, під час яких першочергову увагу звертають на дотримання навчальними закладами та місцевими органами управління освітою вимог законодавства в галузі освіти, розв’язання пріоритетних завдань, визначених указами Президента України, рішеннями уряду, нормативно-розпорядчими документами Міністерства освіти і науки, і позапланові на підставі звернень, доручень або скарг, у яких ідеться про порушення навчальними закладами чи їхніми посадовими особами норм законодавства про освіту.

 

У разі виявлення у діяльності навчальних закладів та місцевих органів управління освітою порушень вимог законодавства та істотних вад у роботі наша служба видає розпорядження про вжиття невідкладних заходів щодо їх усунення та ініціює питання притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, зокрема і шляхом звільнення із займаних посад. Якщо під час перевірки виявлено порушення навчальним закладом ліцензійних умов, ДІНЗ вносить пропозиції органу ліцензування (для вищих та професійно-технічних навчальних закладів це МОН, для дошкільних, позашкільних та загальноосвітніх — місцеві органи управління освітою) щодо анулювання ліцензії на здійснення освітньої діяльності чи вилучення окремих напрямів підготовки, спеціальностей, професій з ліцензій, виданих навчальним закладам.

 

Крім того, за результатами перевірок готують та вносять до правоохоронних органів, зокрема прокуратури, подання щодо вжиття заходів прокурорського реагування щодо окремих керівників місцевих органів управління освітою навчальних закладів, припинення незаконної діяльності навчальних закладів чи приватних підприємців, які без відповідних ліцензій надають послуги у сфері освіти тощо. Такі функції в інспекції справді є.

 

Але хочу сказати про те, що відтепер зміниться в роботі Державної інспекції навчальних закладів. Ми працюємо над удосконаленням системи державного нагляду за діяльністю навчальних закладів та розробленням нового механізму забезпечення якості освіти, зокрема не лише через здійснення інспекцією контрольних заходів, а й проведення моніторингу діяльності навчальних закладів, надання їм методичної допомоги. Ці питання ми вже обговорили на засіданнях колегії і науково-експертної ради ДІНЗ та визначилися з основними заходами для реалізації поставленої мети. Водночас для забезпечення гласності, відкритості та прозорості в діяльності та врахування думки громадськості, безпосередніх учасників навчально-виховного процесу ми звернулися до всіх навчальних закладів, наукових, науково-методичних установ, місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти долучитися до роботи над удосконаленням системи державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів та забезпечення якості надання ними освітніх послуг.

 

Сподіваюся, що наші спільні зусилля дадуть змогу змістити акценти у роботі ДІНЗ із суто контрольних функцій на запровадження механізмів забезпечення якості освіти.

 

Володимир МУСІЄНКО,  м. Київ:

 

— Моя знайома зіткнулася із такою ситуацією. Її син мав інвалідність і вступив до вищого навчального закладу як пільговик. Протягом навчання лікарі зняли інвалідність, тобто дитина перестала бути інвалідом. Ми цьому раділи, однак у навчальному закладі йому сказали, що тепер він має перейти на платне навчання. Чи мають право у виші переводити на платне навчання чи, з огляду на те, що він вступав за одних умов, а в процесі виникли інші обставини, може залишитися на безкоштовному навчанні?

 

— Ми стикалися з подібними випадками під час перевірки одного з навчальних закладів. Такого бути не може, оскільки законодавство не передбачає скасування пільг. Воно справді передбачає можливість переведення з однієї форми навчання на іншу (із денної на заочну чи із заочної на денну) або переведення з одного вищого навчального закладу до іншого, зокрема й на навчання за контрактом, але ніяк не на підставі того, що дитина під час навчання вилікувалась і пільга, на підставі якої дитина вступала до вишу, втрачена.

 

Єдиний виняток: якщо ця дитина навчалась у спеціалізованому навчальному закладі, де передбачено навчання  лише осіб, які мають інвалідність, і тільки їх зараховують на навчання за рахунок коштів державного бюджету. Лише в такому разі може розглядатися питання про перспективу переведення на навчання за контрактом, про таку специфіку вступника і його батьків слід попередити під час вступу. В інших випадках такого бути не може. Якщо виникають подібні запитання, звертайтеся до Міністерства освіти і науки чи Державної інспекції навчальних закладів, і тоді ми індивідуально розглядатимемо цю ситуацію і вживатимемо відповідних заходів.

 

Катерина,  м. Київ:

 

— Моя донька — учениця 5 класу. Вона обідає у школі, за ці обіди плачу гроші. Але весь цей час я її виховую без батька. То чи має право моя донька на пільгове безплатне харчування у шкільній їдальні з огляду на те, що я мати-одиначка?

 

— Так, ваша дитина має право на безоплатне харчування. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів від 19 червня 2002 р. №856 «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах». Таку пільгу мають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, деякі інші категорії. Щоб скористатися цим, вам потрібно написати заяву на ім’я директора, подати відповідні документи, які підтверджують ваш статус, тобто довідку від органів соціального захисту, і школа та місцеві органи виконавчої влади повинні забезпечити реалізацію вашого права. Передовсім зверніться до керівника школи, а якщо ситуація не владнається, тоді вже до місцевих органів управління освітою.

 

Людмила,  м. Київ:

 

— Моя донька навчається в медичному училищі. Чи має вона право паралельно навчатися на юридичному або на економічному факультеті, хоч іще не закінчила медучилище?

 

— Якщо ваша дитина хоче вступити до іншого навчального закладу, навчаючись у медичному училищі, то так — вона має право зробити це на загальних засадах після закінчення загальноосвітнього закладу за умови наявності атестата про повну загальну середню освіту. Однак тільки на заочну форму, якщо продовжуватиме навчання у медичному училищі, тому що медичні навчальні заклади навчають тільки за денною формою.

 

Якщо ви маєте на увазі, що вона хоче на основі диплома молодшого спеціаліста, який їй видасть медучилище, продовжити навчання за іншою спеціальністю, зокрема за юридичною чи економічною, за скороченим терміном навчання, то вона не може цього робити. Навіть за умови закінчення училища і отримання диплома молодшого спеціаліста медичного профілю вона може вступати на навчання за іншим профілем тільки на повний термін навчання і на загальних засадах.

 

Хоч законодавство передбачає, що за окремими спеціальностями, перелік яких визначається Умовами прийому до вищих навчальних закладів та Правилами прийому до того чи того вишу, окремий ВНЗ може для себе визначити перелік тих напрямів і спеціальностей, на які мають право вступати студенти-випускники інших навчальних закладів із здобутою попередньо іншою вищою освітою. Як правило, якщо передбачено навчання за наступним освітньо-кваліфікаційним рівнем, то визначаються споріднені спеціальності. Якщо вступати на такий самий освітньо-кваліфікаційний рівень, як і рівень попередньої освіти, то профілі можуть бути різні. Проте ці подробиці вам потрібно з’ясовувати в конкретному навчальному закладі.

 

Ольга,  м. Дніпропетровськ:

 

— Скажіть: чи ще не пізно перевестися із Криму? Моя племінниця навчається в медичному коледжі в Ялті. Чи може вона перейти до такого самого коледжу в іншому місті?

 

— Так, не пізно. Крім того, Міністерство освіти і науки спростило порядок переведення студентів із кримських вишів до ВНЗ інших регіонів країни. Зокрема всі діти, які хочуть перевестися з Автономної Республіки Крим до інших навчальних закладів, можуть, не чекаючи канікулярного періоду, звертатися до тих вишів. Спрощення процедури переведення також передбачає, що ВНЗ не обов’язково має погоджувати це з Міносвіти. Якщо у виші є вільні місця, які фінансуються за рахунок коштів державного замовлення (навіть на іншій спеціальності), то керівники начальних закладів можуть ухвалювати рішення щодо передачі цих вільних бюджетних місць на ту спеціальність, куди збирається перевестися студент з АР Крим, і оперативно вирішити це питання. Однак рекомендую не зволікати з рішенням.

 

Оксана,  м. Київ:

 

— Мій син іде до першого класу ліцею. Скажіть, будь ласка: чи правомірне проведення конкурсного відбору для потенційних учнів першого класу?

 

— Іспити під час вступу до першого класу категорично заборонені. Крім того, ліцей — це загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня. І не може такого бути, щоб хтось у цьому навчальному закладі наказував: у нас ліцей, тому відбувається конкурсний відбір. Ліцею в першому класі не буває. Для майбутніх першачків передбачено лише вступну співбесіду, але в жодному разі не іспити.

 

Співбесіда передбачає спілкування дитини із психологом щодо визначення її психофізіологічного стану, готовності до засвоєння шкільного матеріалу тощо. Від дитини не мають права вимагати, аби вона вміла читати, писати, рахувати тощо. Якщо у школі існує така вимога, інформуйте про це місцеві органи управління освітою або звертайтеся до Державної інспекції навчальних закладів.

 

Юлія,  м. Київ:

 

— Ми нещодавно переїхали з передмістя до Києва і перевели сина-першокласника до київської школи. Нам одразу запропонували зробити благодійний внесок. Скажіть: чи можемо не платити цих коштів?

 

— Благодійний внесок тому так і називається, що, відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», є добровільною справою. Тобто якщо ви маєте бажання, то в порядку, встановленому законодавством, можете його внести — грішми або іншими матеріальними цінностями. Але знову-таки — лише добровільно. Іншого варіанта бути не може.

 

І якщо навчальний заклад залежно від того, вносите ви благодійний внесок чи ні, ставить питання про зарахування чи продовження навчання дитини в ньому, то ви можете звертатися і до правоохоронних органів, і до органів управління освітою, зокрема і до Державної інспекції навчальних закладів, тоді це питання вивчатимемо докладніше.

 

— А якщо внесок добровільний, отже, він не може бути фіксованим? Тобто конкретну суму не мають права озвучувати?

 

— Звичайно, ви маєте право самі визначитися, скільки вноситимете й чи робитимете це з огляду на свої фінансові можливості.

 

Марина,  м. Київ:

 

— Юрію Павловичу, підкажіть, будь ласка: чи можна після закінчення бакалаврату продовжувати навчання на іншій спеціальності?

 

— Чинні умови прийому передбачають продовження навчання  після отримання диплома бакалавра за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр» за будь-якою спеціальністю, але в межах однієї галузі знань, одного напряму підготовки. Тобто за яким напрямом підготовки ви отримали диплом бакалавра, за таким самим шляхом участі у конкурсі для вступу можете вступати на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр».

 

Крім того, цього року Міністерство освіти і науки дозволило навчальним закладам приймати на навчання за спеціальністю, яка за напрямом знань не відповідає напряму підготовки бакалавра. Для цього навчальні заклади мають внести відповідні доповнення до своїх правил прийому, в яких  визначити процедуру вступу. Проте аби чітко зрозуміти, приймає навчальний заклад на навчання за таких умов чи ні, вам потрібно безпосередньо звертатися до того навчального закладу, де ви хочете продовжити навчання за іншою спеціальністю.

 

— Але доведеться доскладати академічну різницю, якщо маю спеціальність гуманітарного профілю, а хочу навчатися на економічному факультеті?

 

— В цьому разі так. Навчальний заклад, передбачаючи у своїх правилах можливість продовжувати навчання за іншою спеціальністю, сам визначає можливу академічну різницю.

 

Ірина Борисівна,  м. Бориспіль:

 

— Моя дитина навчається в коледжі на другому курсі, здобуває кваліфікацію молодшого спеціаліста. Вона дізналася, що новий Закон України «Про вищу освіту» передбачає здобуття у коледжі професійної освіти. Це означає, що донька не матиме вищої освіти?

 

— Хочу вас заспокоїти: підстав непокоїтися нема. Оскільки в новій редакції Закону України «Про вищу освіту», який, як ви, вочевидь, знаєте, 8 квітня цього року Верховна Рада розглянула і ухвалила в першому читанні, є стаття, де прописано ступені, зокрема молодший спеціаліст, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Тобто ступінь молодшого спеціаліста є. Просто якщо в чинній редакції закону молодший спеціаліст — це освітньо-кваліфікаційний рівень, то в новому законодавстві він визначається як ступінь. Якщо в остаточній редакції нинішній молодший спеціаліст буде мати третю назву, однак у будь-якому разі його зараховано до вищої освіти. Тобто поки що не варто турбуватися: ваша дитина отримає ступінь молодшого спеціаліста (або освіту з іншою назвою), який нині називається неповною вищою освітою, і зможе або відповідно продовжувати навчання, або займатися професійною діяльністю.

 

Юрій,  м. Київ:

 

— Чи повинен навчальний заклад працевлаштувати мене, якщо я навчаюся за кошти державного бюджету?

 

— Це залежить від того, на яких умовах ви вступали до вищого навчального закладу, на яких навчалися й чи була тристороння угода між вами, навчальним закладом і підприємством, куди планували вас працевлаштувати. Законодавство визначає, що навчальний заклад повинен сприяти вам у працевлаштуванні, але жодним чином це не зобов’язує виш шукати вам роботу.

 

Водночас молодим спеціалістам, випускникам державних вищих навчальних закладів, потребу в яких раніше заявляли підприємства, установи чи організації, повинна надаватися робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Тож якщо ви ще до закінчення свого навчання були уже визначені для подальшої роботи на якомусь підприємстві, повинні як студент, який здобув освіту за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, відпрацювати це.

 

Водночас, як я вже сказав, керівники навчальних закладів повинні проводити роботу із замовниками, тобто сприяти у працевлаштуванні. Задля цього навчальні заклади укладають угоду із керівниками відповідних підприємств, установ чи організацій і не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонують випускникові посаду, відповідну до укладеної угоди та спеціальності, яку здобув випускник.

 

Проте нині ситуація в державі з наявністю робочих місць, особливо на підприємствах, установах, в організаціях державної форми власності складна. Тому виш не завжди може працевлаштувати чи принаймні сприяти цьому. Однак оскільки сама вимога існує, то до нас часто звертаються зі скаргами, що навчальні заклади вимагають від своїх випускників довідки про працевлаштування і випускники мусять діставати їх різними способами. Виходить, що самі себе обманюємо.

 

Наталія Олександрівна, м. Дніпропетровськ:

 

— Останніми роками склалася практика проведення випускних вечорів у дорогих кафе чи ресторанах. Начебто, як я чула, у школах їх проводити забороняє Міносвіти. Скажіть: чому не можна, як це було раніше, проводити випускні у шкільних приміщеннях і задіяти до приготування страв шкільну їдальню?

 

— Залишаються чинними листи МОН України від 07. 05. 2001 р. №1/9-181 та від 06. 06. 2003 р. №1/9-287, в яких у категоричній формі заборонено влаштування в загальноосвітніх навчальних закладах та орендованих ними приміщеннях проведення випускних вечорів, під час яких вживають алкогольні напої.

 

Крім того, з огляду на Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, заборонено використання приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не за призначенням. У цьому разі використання шкільного приміщення (їдалень) відбуватиметься не за призначенням.

 

«Пряму лінію»

підготувала і провела

Тетяна МОІСЕЄВА,

«Урядовий кур’єр»

 

 ДОСЬЄ «УК»

 

Юрій ДУДНИК. Народився 1968 року в селі Лукаші Київської області. Навчався у Київському педагогічному інституті ім. М. П. Драгоманова, Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка, Міжгалузевому інституті управління. Кандидат педагогічних наук. З березня 2014-го — голова Державної інспекції навчальних закладів України.

 

ДОВІДКА «УК»

 

Основні завдання Державної інспекції навчальних закладів — реалізація державної  політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їхнього підпорядкування і форм власності; внесення на розгляд міністра пропозицій щодо формування державної політики у цій сфері.

 

 

Голова Держінспекції: перевірка вишів здійснювалася на прохання студентів та їхніх батьків

28.01.2014

Під час зимової екзаменаційної сесії Державна інспекція навчальних закладів України не виявила тиску викладачів на студентів, які брали участь у протестах на Майдані. Про це у коментарі Тиждень.ua заявив Михайло Гончаренко, голова Держінспекції.
Тиждень.ua, Оксана Хмельовська

«Тиску на студентів з боку викладачів комісія не відзначила. Більшість студентів, які нам розповідали, що були на Майдані, здали іспити на відмінно й добре. І серед них – лише кілька, які отримали посередні результати. На технічних факультетах лише одна група здала гірше», – зазначив Михайленко.

Обідня перерва

28.01.2014

Студентам університету Шевченка не довелося вдатися до «голодного» страйку — Міносвіти згорнуло «спецперевірку». Проте на черзі — ще 5 вишів

Україна молода, Катерина БАЧИНСЬКА

Уперше з часів незалежності України в КНУ ім. Шевченка під час сесії завітала комісія з Державної інспекції навчальних закладів. Як пояснили «УМ» у прес–службі інспекції, причиною перевірки стали заяви студентів зі Студентської координаційної ради Майдану, мовляв, викладачі можуть чинити тиск на тих, хто пропустив пари, бо ходив на протестні акції. Перевірки, які обурили і керівництво університету, і студентів, і громадськість, тривали два дні — допоки студентські активісти не заявили, що почнуть голодування. Учора Міністерство освіти дало «задній хід», точніше, заявило, що перевірку закінчено. «Інспектори пішли, тому їжте спокійно, зі смаком», — саркастично зауважив міністр Дмитро Табачник. І повідомив, що інспекція переміщається в інші п’ять вузів.

Участь Голови Державної інспекції навчальних закладів України Михайла Гончаренка у проведенні прямої телефоної лінії "Урядового кур’єру", 191 (5077), 18 жовтня 2013

18.10.2013

За що платити в дитсадку

На запитання читачів «УК» відповів голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко 

«Вихователі не повинні збирати благодійні внески»

Упродовж «прямої лінії» щодо проблем і перспектив розвитку дошкільної освіти телефон замовкав на лічені хвилини. Запитання наших читачів так чи інакше стосувалися тих коштів, які регулярно доводиться платити чи у благодійні фонди дитсадків, чи готівкою — на ремонти, купівлю меблів, встановлення нових вікон тощо. Додався ще один важливий момент: чи має право адміністрація садочка вимагати гроші за заняття з підготовки малечі до школи? На всі запитання в ході «прямої лінії» «УК» відповів голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко.

Інтерв’ю Голови Державної інспекції навчальних закладів газеті «Освіта України» № 32 від 12.08.2013

12.08.2013

Михайло Гончаренко: Цьогорічний вступ – спокійний і організований.

Державна інспекція навчальних закладів перевірила роботу приймальних комісій 33 вищих навчальних закладів

Які порушення найчастіше виявляють інспектори, які проблеми були в абітурієнтів цього року, а також про те, як оцінюють в інспекції перебіг вступу - 2013, ми поспілкувалися з головою ДІНЗ Михайлом Гончаренком.

Держінспекція навчальних закладів закликає абітурієнтів перевіряти лізенції вишу

10.07.2013

09 липня 2013

Адже є випадки, коли установи набирають абітурієнтів, не маючи ліцензії на навчання. І після випуску студенти ризикують залишитися без диплома.

Наталія Бєлогурова,  журналіст:

- У цьому році Міністерство освіти повністю анулювало ліцензію Київській академії міжнародної економіки і міжнародних відносин. Деякі виші позбулися права навчати студентів за окремими спеціальностями. Тож перед подачею документів фахівці радять ретельно ознайомитися з дозвільними документами навчального закладу. Адже, як показує минулорічний досвід, є установи, які попри заборону продовжували набирати студентів на навчання.

Назвали главные нарушения на ВНО

08.07.2013

"Луганск.Комментарии" 13 июня 2013

Во время внешнего независимого оценивания в Украине произошло 769 нестандартных ситуаций.

Об этом заявил председатель Государственной инспекции учебных заведений Михаил Гончаренко во время  "прямой линии" "Урядового курьера", - сообщает правительственный портал.

Вiдео
Анонси заходів

Про Громадське обговорення проекту Концепції трансформації системи державного нагляду (контролю) у сфері освіти

03.07.2015

Державна інспекція навчальних закладів України повідомляє про громадське обговорення проекту Концепції  трансформації системи державного нагляду (контролю) у сфері освіти Пропозиції та зауваження до проекту Концепції  трансформації системи державного нагляду (контролю) у сфері освіти  просимо надсилати  до 18 липня 2015 року на електронну адресу:  dinzu@ ukr.net ...

11 червня 2015 року відбудеться засідання Науково- експертної ради за участі Голови ДІНЗ України Гурака Р. В.

25.05.2015

11 червня 2015 року о 12:00 год. відбудеться чергове засідання Науково-експертної ради ДІНЗ України за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 95, зала засідань. ...

03 червня 2015 року відбудеться засідання Громадської ради за участі Голови ДІНЗ України Гурака Р. В.

25.05.2015

03 червня 2015 року о 12:00 год. відбудеться чергове засідання Громадської ради при ДІНЗ України за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, зала засідань. ...
До уваги

Повідомлення

13.05.2015

14 травня 2015 року о 12.00 в приміщенні ДІНЗ України відбудеться засідання робочої групи з питання проведення перегляду нормативно-правової бази з метою скасування неактуальних нормативно- правових актів з питань державного нагляду (контролю) та регулювання підприємництва у сферах освітньої діяльності. Контакта особа: Нікончук Наталія Вікторівна, тел. 239-16-93. ...

Повідомлення

21.04.2015

З метою скасування неактуальних нормативно-правових актів з питань державного нагляду (контролю) та регулювання підприємництва у сферах освітньої діяльності, Державна інспекція навчальних закладів України оголошує про формування робочої групи для проведення перегляду нормативно-правової бази шляхом розроблення проектів актів законодавства щодо внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, або скасування нормативно-правових ак...

18 годин поспіль в ефірі радіо \"Культура\" звучатиме \"мобілізаційна\" поезія Шевченка

26.02.2015

    18 годин поспіль в ефірі радіо \"Культура\" звучатиме \"мобілізаційна\" поезія Шевченка   9 березня в ефірі каналу радіо «Культура» Українського радіо з 6 ранку до 24 години пройде Національний  радіомарафон  «Борітеся – поборете! Шевченко мобілізує», приурочений до річниці з дня народження видатного Кобзаря.  Ініціатором проведення виступило Міністерство культури ...
    Календар
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728